Всьо як у американських кінах.
На годиннику 2.00, сиджу у мажорному платному залі станції Львів. До потяга на Франик лишилося ждати 2 години. Очі злипаються, але я задоволений!
Для тих хто не шарить про шо я: 16 травня (ой, вибачте, Квітня ) о 14.30 Ігор син Василя відправився у мандри марштутом Київ - Львів, маючи на меті їхати автостопом (тобто без бабок), о 01.00 я дістався місця. Про мої мандри читайте далі.